Дараксонрасиб — нова надія для пацієнтів? Що слід знати про препарат, який може змінити підходи до лікування раку підшлункової залози
Щорічний конгрес Американського товариства клінічної онкології — ASCO Annual Meeting — є одним із головних світових майданчиків для представлення наукових досліджень, які визначають майбутнє онкології. Однією з найбільш обговорюваних подій ASCO 2026 стала презентація результатів дослідження RASolute 302, у якому вивчали новий препарат дараксонрасиб (daraxonrasib) для лікування пацієнтів із метастатичним раком підшлункової залози. Отримані дані засвідчили майже дворазове збільшення медіани загальної виживаності порівняно зі стандартною хімієтерапією. Фахівці розглядають цей результат як одне з найвагоміших досягнень у лікуванні цього агресивного захворювання за останні десятиліття.
Про значення дослідження для світової та української медицини розповіли клінічні онкологині — учасниці ASCO Annual Meeting — Ірина Богатирьова з Клінічного центру онкології, гематології, трансплантології та паліативної допомоги Черкаської обласної ради та Андріана Дросик з Львівського онкологічного регіонального лікувально-діагностичного центру. Лікарки відвідали конгрес за підтримки Global Medical Knowledge Alliance (GMKA) у партнерстві з Peace and Development Foundation та громадською організацією «Афіна. Жінки проти раку».
Чому рак підшлункової залози залишається викликом для онкологів
Рак підшлункової залози посідає лише дванадцяте місце у світі за кількістю нових випадків, але шосте — за кількістю смертей від онкологічних захворювань. За оцінками GLOBOCAN, у 2022 році цей діагноз встановили приблизно 511 тисячам людей, а близько 467 тисяч померли від хвороби.
Одна з причин такої високої смертності — складність ранньої діагностики. На початкових стадіях пухлина часто не спричиняє помітних симптомів, а надійного скринінгового тесту для людей із середнім ризиком наразі також немає. У результаті хворобу часто виявляють тоді, коли вона вже поширилася за межі органа.
«У більшості пацієнтів захворювання діагностується на пізніх стадіях, коли радикальне хірургічне лікування вже неможливе. Навіть за умови сучасної хімієтерапії прогноз часто залишається несприятливим. Саме тому пошук нових ефективних препаратів є одним із пріоритетних напрямків світової онкології», — говорить Ірина Богатирьова.
Одним із ключів до розуміння цього захворювання є сигнальний шлях RAS. Білки родини RAS можна уявити як молекулярні перемикачі: вони передають клітині сигнали, що регулюють її ріст і поділ. У пухлинних клітинах цей «перемикач» через мутацію може постійно залишатися в активному положенні, підтримуючи неконтрольований ріст пухлини.
Онкогенні зміни в генах родини RAS виявляють більш ніж у 90% випадків протокової аденокарциноми підшлункової залози. Найчастіше йдеться про мутації гена KRAS. Проте протягом десятиліть RAS вважали надзвичайно складною і майже недоступною мішенню для таргетної терапії.
Що показало дослідження RASolute 302
RASolute 302 — міжнародне рандомізоване відкрите дослідження III фази, до якого залучили 500 пацієнтів із метастатичною протоковою аденокарциномою підшлункової залози. Усі учасники раніше отримали одну лінію хімієтерапії з приводу метастатичної хвороби.
Пацієнтів у співвідношенні 1:1 розподілили на дві групи. Перша щодня приймала 300 мг дараксонрасибу, друга отримувала обрану лікарем стандартну хімієтерапію другої лінії.
«Медіана загальної виживаності склала 13,2 місяця в групі daraxonrasib проти приблизно 6,6–6,7 місяця в групі стандартної хімієтерапії. Тобто виживаність фактично подвоїлася, — пояснює Андріана Дросик. — Важливо й те, що лікування супроводжувалося меншою токсичністю порівняно з хімієтерапією».
Дослідники також оцінювали не лише тривалість життя, а і його якість. На тлі дараксонрасибу погіршення болю та загального стану здоров’я наставало пізніше, ніж у групі хімієтерапії.
Що слід знати про дараксонрасиб
Дараксонрасиб належить до нового класу пероральних мультиселективних інгібіторів RAS. На відміну від препаратів, спрямованих лише проти однієї конкретної мутації, він здатний взаємодіяти з активною формою кількох варіантів мутантного RAS, а також із RAS без виявленої мутації. Препарат блокує сигнальний шлях, який забезпечує ріст і поширення пухлинних клітин.
«Для пацієнтів із раком підшлункової залози це особливо важливо, оскільки саме KRAS-мутації є головною рушійною силою розвитку захворювання. Крім подовження виживаності, дослідники продемонстрували кращий контроль захворювання, збільшення тривалості відповіді на лікування та прийнятний профіль безпеки», — зазначає Ірина Богатирьова.
Чому онкологи називають ці результати проривом
Попри стрімкий розвиток імуно- і таргетної терапії, рак підшлункової залози довгий час залишався одним із небагатьох видів раку, де нові препарати не демонстрували суттєвого прогресу.
«За останні 15 років ми бачили чимало позитивних досліджень при раку підшлункової залози. Але більшість із них давали приріст виживаності на кілька тижнів або місяців. Тут ми вперше побачили ефект, який виглядає не просто статистично значущим, а клінічно трансформаційним», — говорить Андріана Дросик.
На її думку, головна цінність дослідження полягає навіть не в конкретній цифрі виживаності, а в тому, що воно ставить під сумнів багаторічне уявлення про рак підшлункової залози як про захворювання, для якого практично неможливо створити ефективну таргетну терапію.
«Найважливіше — руйнування старої парадигми, що рак підшлункової залози є майже "нетаргетованою" хворобою. Тепер ми бачимо, що пряме втручання в сигнальний шлях RAS може дати результат, який перевершує стандартну хімієтерапію», — зазначає лікарка.
Водночас експертка наголошує, що залишаються відкритими питання щодо механізмів резистентності, тривалості відповіді на лікування та ролі препарату в першій лінії терапії: «Я б не назвала це кінцем історії. Але вперше за довгий час складається враження, що ми не просто оптимізуємо наявне лікування, а відкриваємо новий напрямок для цілої групи пухлин, залежних від RAS-сигналінгу».
Ірина Богатирьова додає, що значення дослідження виходить далеко за межі раку підшлункової залози.
«KRAS-мутації зустрічаються також при колоректальному раку, недрібноклітинному раку легень та низці інших злоякісних новоутворень. Тому успіх daraxonrasib може стати початком нової ери розвитку таргетної терапії для великої групи пацієнтів із різними видами раку», — говорить вона.
Які висновки варто зробити українським онкологам
Дараксонрасиб наразі залишається досліджуваним препаратом і ще не схвалений для рутинного клінічного застосування. Майбутні терміни його регуляторного розгляду та можливої доступності для українських пацієнтів поки невідомі. Водночас результати дослідження RASolute 302 уже мають важливе значення для онкологічної спільноти, оскільки демонструють перспективність прямого впливу на сигнальний шлях RAS при метастатичній протоковій аденокарциномі підшлункової залози.
«Ще кілька років тому багато лікарів ставилися до розширеного NGS-тестування при цьому діагнозі досить стримано через обмежену кількість терапевтичних можливостей. Після ASCO 2026 ця позиція виглядає застарілою. Нам потрібно активніше шукати молекулярні мішені, включати пацієнтів у міжнародні програми доступу та клінічні дослідження, а також будувати маршрутизацію пацієнтів таким чином, щоб результати молекулярної діагностики реально впливали на лікування», — наголошує Андріана Дросик.
Дослідження RASolute 302 не дає підстав говорити про перемогу над раком підшлункової залози, але показує, що одна з найскладніших молекулярних мішеней в онкології все ж може бути вразливою. Для пацієнтів, які після прогресування захворювання мають небагато ефективних варіантів лікування, це може стати справді важливою зміною. На думку Ірини Богатирьової, ці результати є підставою для обережного оптимізму.
«Якщо подальші дослідження підтвердять отримані дані, дараксонрасиб може стати першим препаратом нового покоління, який суттєво змінить підходи до лікування метастатичного раку підшлункової залози. Для пацієнтів це означатиме не лише збільшення тривалості життя, а й додатковий час із родиною, можливість отримати наступні лінії терапії та покращення якості життя, — говорить вона. — Навіть якщо шлях від презентації результатів до широкого клінічного застосування займе кілька років, ми вже бачимо, що світова наука продовжує рухатися вперед навіть щодо найскладніших онкологічних захворювань».
За словами лікарок, саме такі дослідження демонструють, як фундаментальні наукові відкриття поступово перетворюються на реальні інструменти, здатні змінювати прогноз для пацієнтів. Для української онкології це також нагадування про важливість розвитку молекулярної діагностики, участі у міжнародних клінічних дослідженнях та спільних зусиль для впровадження інноваційних підходів у практику.
Джерела:
- O'Reilly EM, Wainberg ZA, Hendifar AE, Borad MJ, Pietrantonio F, Pant S, Hammel P, Cremolini C, Manji GA, Oberstein PE, Garrido-Laguna I, Springfeld C, Azad NS, Ueno M, Chui SY, Zhang Y, Patel H, Lee Y, Salman Z, Wolpin BM; RASolute 302 Trial Investigators. Daraxonrasib or Chemotherapy in Previously Treated Metastatic Pancreatic Cancer. N Engl J Med. 2026 May 31. doi: 10.1056/NEJMoa2605555. Epub ahead of print. PMID: 42223072.
- Bray F, Laversanne M, Sung H, et al. Global cancer statistics 2022: GLOBOCAN estimates of incidence and mortality worldwide for 36 cancers in 185 countries. CA Cancer J Clin. 2024;74(3):229-263. doi:10.3322/caac.21834