Черепно-мозкова травма: реабілітація, симптоми та наслідки

Автори

Катерина Потапова

Червень 26, 2024

≈11 хв

Що таке черепно-мозкова травма

Черепно-мозкова травма (ЧМТ) — це порушення функцій головного мозку, викликане травмою голови. Причиною ЧМТ може бути падіння, удар тупим або гострим предметом, вогнепальне поранення, вибух або інші зовнішні фактори. Серед усіх травм саме ЧМТ вважають найбільшою причиною смерті та інвалідності в усьому світі.

Ознаки та симптоми ЧМТ

Симптоми ЧМТ залежать від типу травми. Деякі ознаки можна помітити одразу після травми, тоді як інші з’являються через кілька годин або навіть днів.

До зовнішніх і помітних ознак травми голови можуть належати рани, садна, набряк або гематома на голові чи обличчі, кровотеча, синці навколо очей або за вухами, витікання крові чи прозорої рідини з носа або вух.

Оскільки мозок контролює нашу здатність рухатися, думати, відчувати та спілкуватися, його ушкодження може викликати:

Фізичні симптоми, такі як слабкість або труднощі з рухом рук, ніг, тіла та голови. Постраждалій людині може бути важко сидіти, стояти, тримати рівновагу, ходити або змінювати положення в ліжку.
Когнітивні симптоми, які можуть включати труднощі із запам’ятовуванням, увагою або вирішенням проблем.
Сенсорні симптоми, які можуть включати зміни зору, слуху або відчуття дотику. Почуття рівноваги, яким допомагає внутрішнє вухо, також можуть бути порушені.
Емоційні та поведінкові симптоми, які можуть включати труднощі з контролем емоцій або зміну особистості.

Небезпеки черепно-мозкових травм

Небезпечні наслідки ЧМТ можуть проявитися як одразу після травми, так і після неї. Чим важчим було ушкодження голови, тим більший ризик тяжких і тривалих ускладнень, в тому числі коми, посттравматичної епілепсії, пошкодження кровоносних судин, тромбозу, інсульту, когнітивних проблем, змін поведінки, розладів психіки тощо.

Також дослідження показують, що після черепно-мозкової травми у людей збільшується ризик смерті внаслідок судом (у 37 разів), зараження крові (у 12 разів), пневмонії (у 4 рази) та інших респіраторних захворювань (у 3 рази).

Перша допомога при ЧМТ та коли терміново звертатися до лікаря

Негайно викликайте екстрену медичну допомогу, якщо після сильного удару голови у людини з’явилися такі ознаки:

втрата або порушення свідомості;
судоми;
утруднене дихання;
блювання;
слабкість у кінцівках;
порушення мовлення чи рівноваги;
різний розмір зіниць;
кровотеча чи витікання прозорої рідини з носа чи вух.

Навіть за відсутності невідкладних симптомів варто звернутися до лікаря, якщо з’явилися головний біль, втрата свідомості, нудота, блювання, шум у вухах, запаморочення, порушення зору, концентрації або пам’яті.

У межах першої допомоги до приїзду медиків:

не переміщуйте постраждалого без крайньої потреби;
підтримуйте нерухомість голови та шиї;
не знімайте шолом;
слідкуйте за диханням і рівнем свідомості.

Різновиди черепно-мозкових травм

Класифікація ЧМТ охоплює різні види травм залежно від їхньої тяжкості, механізму виникнення та характеру ушкодження. Деякі з них не призводять до тривалих порушень функцій мозку, викликаючи лише тимчасові проблеми. Інші, більш серйозні, можуть спричинити розрив тканин, кровотечі, розлади свідомості (наприклад, кому) інші ушкодження, внаслідок яких людина ризикує втратити працездатність або навіть померти.

За типом травми

За типом травми розрізняють відкриті і закриті черепно-мозкові травми.

Закриті

Закриті ЧМТ виникають без пошкодження цілісності черепа. Серед різновидів закритих ЧМТ — струс мозку, забій, дифузне аксональне ураження.

Відкриті

Відкриті ЧМТ трапляються внаслідок пробиття черепа і захисних бар’єрів головного мозку. Летальність при таких травмах може сягати 70-90%, а процес лікування і відновлення складний і тривалий.

За ступенем тяжкості травми

Для визначення ступеню тяжкості ЧМТ та оцінки порушень свідомості у пацієнтів зазвичай використовується шкала ком Глазго (ШКГ). Висновок залежить від клінічних показників, які лікар оцінює балами під час огляду. До таких показників належить відкривання очей (від 1 до 4 балів), мовна реакція (від 1 до 5 балів) та рухова реакція (від 1 до 6 балів).

Більша сума балів вказує на менший ступінь пригнічення свідомості, тому легкою вважається ЧМТ при сумі 13–15 балів (ясна свідомість або її помірне приглушення), середньої тяжкості — 9–12 балів (глибоке порушення свідомості або сопор), тяжкою — 3–8 балів (кома).

Легка

Легка ЧМТ може бути викликана ударом, падінням, різким поштовхом або зміною тиску від вибухової хвилі, що рухає мозок всередині черепа. У багатьох випадках, коли травма головного мозку досить незначна, втрата свідомості відсутня, період амнезії після травми становить менше 10 хвилин і є лише помірна нудота або блювання. Вогнищеві неврологічні симптоми аб

відхилення результатів візуальних методів дослідження після струсу мозку також не спостерігаються.
Але навіть легка ЧМТ може мати відчутні наслідки: головний біль, сплутаність свідомості, шум у вухах, втому, порушення сну, зміни настрою або поведінки, проблеми з пам’яттю, концентрацією, увагою або мисленням. Терміни “м’який”, “помірний” та “важкий” використовуються для опису впливу травми на роботу мозку. Легка ЧМТ все ще є серйозною травмою, яка вимагає негайної уваги та точного діагнозу.

Середня

ЧМТ середнього ступеня тяжкості може викликати втрату свідомості, яка триває більше 30 хвилин. Серед інших фізичних симптомів — сплутаність свідомості, сильний головний біль, судоми, нудота або блювота, млявість, порушення координації рухів. Без своєчасного і належного лікування стан пацієнта може погіршитися і стати важким.

Важка

При важкій ЧМТ людина може залишатися без свідомості більше 24 годин. При цьому можуть бути наявні тяжкі ушкодження голови, переломи черепа. Серед інших клінічних ознак — порушення психіки, амнезія, неможливість виконати прості команди, розлади мовлення, парез кінцівок, підвищення артеріального тиску і серцевого ритму тощо.

За характером травми

ЧМТ також класифікують за характером пошкоджень головного мозку.

Струс

Струс — це легка ЧМТ, яка призводить до тимчасового пригнічення функцій мозку, менших змін рівня свідомості або психічного стану. Серед можливих наслідків струсу мозку — погіршення пам’яті, рефлексів, координації, рівноваги.

Коротка амнезія — характерний симптом струсу: постраждалі не можуть згадати, що сталося перед травмою або після неї. Якщо амнезії не було, лікар може запідозрити не струс мозку, а забій м’яких тканин голови, та провести додаткову оцінку неврологічного статусу пацієнта.

Забій

Забій мозку — тяжка форма ЧМТ, при якій порушення структури тканин головного мозку супроводжується виникненням крововиливів. У постраждалого виникають вогнищеві симптоми, які свідчать про ураження тієї чи іншої ділянки мозку. Наприклад, ураження мозочка може викликати головокружіння і блювання, передцентральної звивини — порушення руху, постцентральної звивини — порушення чутливості.

Серед інших вогнищевих симптомів — асиметрія зіниць, порушення мови, слабкість або параліч однієї сторони тіла. Саме їх наявність допомагає одразу запідозрити таку ЧМТ і є абсолютним показанням для проведення візуалізації мозку. Забій діагностується за результатами комп’ютерної томографії (КТ) і часто потребує лікування у відділенні інтенсивної терапії, нейрохірургії.

Здавлювання

Здавлювання (стистення) може бути пов’язане з утворенням внутрішньомозкових гематом, набряком головного мозку або присутністю в ньому кісткових уламків. Також воно може виникати на фоні забою мозку. Ця травма загрожує вклиненням головного мозку, яке виникає внаслідок наростання внутрішньочерепного тиску. Для неї характерне поступове зростання неврологічних симптомів. Сильне стиснення деяких областей мозку (наприклад, стовбуру, який відповідає за дихання, свідомість та інші життєво важливі функції) може призвести до серйозної інвалідності та навіть смерті.

Аксональне дифузне пошкодження головного мозку

Дифузним аксональним пошкодженням називають розрив аксонів — сполучних нервових волокон головного мозку. Причиною цієї тяжкої форми ЧМТ є ушкодження мозку під час його зміщення та обертання всередині черепа. Серед наслідків дифузного аксонального ураження — пошкодження тканин всього мозку та кома, перехід у вегетативний стан.

За типом отриманої травми

Залежно від того, чи зазнали ушкодження інші органи і частини тіла, травма може бути ізольованою, поєднаною та комбінованою.

Ізольована травма

Про ізольовану травму говорять, коли механічного ушкодження зазнав тільки череп та головний мозок.

Поєднана

Цей тип характеризується ушкодженням інших органів та систем організму, тобто коли ЧМТ поєднується з щелепно-лицьовою, торакальною, хребетно-спинномозковою, абдомінальною або іншими травмами.

Комбінована

Комбінована травма виникає внаслідок поєднання кількох видів енергії — механічної, термічної, електичної, хімічної, променевої тощо.

Діагностика черепно-мозкової травми

Діагностика черепно-мозкової травми починається з оцінювання стану людини та обставин травми. Лікар уточнює, як саме сталася травма, чи була втрата свідомості, провали в пам’яті, блювання, судоми або зміни поведінки. Важливою може бути інформація від свідків, оскільки постраждала людина не завжди пам’ятає момент травми.

Під час огляду лікар перевіряє рівень свідомості, реакцію зіниць, мовлення, силу та рухи кінцівок, чутливість, координацію і рівновагу. Для первинного оцінювання тяжкості стану часто використовують шкалу коми Глазго, за якою окремо оцінюють відкривання очей, мовленнєву та рухову реакції. Загальна оцінка становить від 3 до 15 балів: що нижчий показник, то серйозніше порушення свідомості.

За підозри на внутрішньочерепне ушкодження основним методом невідкладної візуалізації є комп’ютерна томографія голови. Вона дає змогу швидко виявити крововилив, внутрішньочерепну гематому, набряк, забій мозку та переломи кісток черепа. Однак КТ проводять не після кожного удару голови: потребу в обстеженні визначають за сукупністю симптомів і факторів ризику.

Магнітно-резонансну томографію зазвичай не використовують як перше обстеження, проте її можуть призначити після стабілізації стану, якщо симптоми зберігаються або посилюються, а результати КТ не пояснюють неврологічних порушень. МРТ також може бути корисною для оцінювання наслідків травми через певний час після її отримання.

Звичайна рентгенографія черепа не дає змоги оцінити стан головного мозку, тому для діагностики ЧМТ її переважно не застосовують.

За легкої ЧМТ або струсу мозку результати КТ чи МРТ можуть бути нормальними. У таких випадках діагноз встановлюють переважно на підставі обставин травми, симптомів і клінічного огляду. Додатково лікар може застосувати стандартизовані тести для оцінювання пам’яті, уваги, концентрації, швидкості мислення та здатності розв’язувати завдання.

Якщо існує ризик погіршення, людину можуть залишити під медичним спостереженням. У лікарні повторно оцінюють рівень свідомості, розмір і реакцію зіниць, рухи кінцівок, дихання, артеріальний тиск та інші показники. У разі появи нових або наростання наявних симптомів може знадобитися повторна КТ чи інше обстеження.

Ускладнення та ризики травм головного мозку

Відразу після ЧМТ або незабаром після неї є ризик виникнення ускладнень, які можуть проявлятися:

змінами свідомості (кома, вегетативний стан, стан мінімальної свідомості, смерть мозку);
фізичними порушеннями (судоми, посттравматична епілепсія, гідроцефалія, інфекції мозкових оболонок, пошкодження кровоносних судин, головні болі, запаморочення);
когнітивними проблемами (порушення пам’яті, труднощі з навчанням, міркуванням, увагою або концентрацією, вирішенням проблем, плануванням, прийняттям рішень);
емоційними змінами (депресія, тривога, перепади настрою, дратівливість, гнів, безсоння);
зінами поведінки (проблеми з самоконтролем, ризикована поведінка, труднощі у спілкуванні та інших соціальних ситуаціях);
сенсорними порушеннями (дзвін у вухах, труднощі з розпізнаванням предметів, порушення координації, сліпі плями або двоїння в очах, поколювання шкіри, біль або свербіж, запаморочення).

Також дослідники пов’язують ЧМТ з підвищеним ризиком дегенеративних захворювань головного мозку, таких як хвороби Альцгеймера та Паркінсона.

Лікування ЧМТ

Лікування ЧМТ залежить від багатьох факторів, включаючи тяжкість травми, місце та розмір пошкодження головного мозку.

При легкій ЧМТ основним лікуванням є спокій. Лікар може призначити ліжковий режим, препарати для полегшення головного болю, поступове повернення до нормальної діяльності.

При ЧМТ середнього та важкого ступеня лікування починається зі стабілізації стану пацієнта, щоб запобігти подальшим ушкодженням головного мозку. На цьому етапі важливий контроль артеріального і внутрішньочерепного тиску, забезпечення достатнього кровопостачання мозку.

Після стабілізації стану для лікування черепно-мозкової травми можуть знадобитися:

Хірургічні операції для зменшення внутрішньочерепного тиску, видалення гематом, пошкодженої або мертвої тканини мозку, пластика дефектів черепа.
Медикаментозна терапія для запобігання тромбозу, судом, симптомів тривоги та депресії, м’язових спазмів, покращення пильності та уваги тощо.

Реабілітація після черепно-мозкової травми

Після черепно-мозкової травми реабілітація та її методи залежать від багатьох факторів. Комусь буде достатньо відпочинку і постільного режиму, а комусь доведеться знову вичитися базовим побутовим навичкам.

Серед ключових завдань реабілітації — профілактика ускладнень, лікування психічних і фізичних наслідків, відновлення м’язової сили, моторики, покращення побутових функцій. З огляду на це реабілітація після черепно-мозкової травми може включати:

Фізичну терапію для збільшення фізичної сили, покращення координації та гнучкості.
Ерготерапію, яка допомагає відновити незалежність у повсякденній діяльності та самообслуговуванні (одягання, купання, прийом їжі тощо).
Логопедію для відновлення мови та інших навичок спілкування.
Психологічні консультації, щоб покращити емоційне благополуччя пацієнта.
Когнітивна терапія для покращення пам’яті, уваги, сприйняття, навчання, планування та суджень.

Пацієнт після тяжкої черепно-мозкової травми може отримати стійку інвалідність, але навіть люди у вегетативному стані можуть відновлювати деякі основні функції мозку, наприклад, відкривання очей, дихання, функції травлення.

Тривалість реабілітації при травмах головного мозку різної тяжкості

Тривалість реабілітації після черепно-мозкової травми залежить від того, наскільки серйозним було ураження мозку та наскільки добре пацієнт реагуєте на терапію. Пацієнти, що отримали легку ЧМТ, можуть повернутися до попереднього рівня функцій протягом тижнів або місяців (зазвичай відновлення триває від 30 до 90 днів). Інші можуть потребувати догляду усе життя.

Дослідження показують, що багато людей із середньою та важкою ЧМТ досягають сприятливих результатів відновлення протягом першого року одужання, переходячи від наявності виражених неврологічних симптомів до здатності самостійно функціонувати вдома.

За іншими даними, найбільший видимий прогрес відбувається в перші 6 місяців після ЧМТ, після чого покращення часто стає менш очевидним.

Приблизно через рік фахівці можуть зробити прогноз щодо кінцевого ступеня фізичного відновлення, однак реабілітація після черепно-мозкової травми може тривати значно довше, а стан пацієнтів може поступово покращуватися протягом кількох років.

Типові наслідки ЧМТ

Черепно-мозкові травми можуть призвести до фізичних, когнітивних, емоційних і поведінкових змін. Серед короткочасних наслідків легкої ЧМТ — головні болі, чутливість до шуму і світла, запаморочення, порушення рівноваги, втома і труднощі з концентрацією

Віддалені наслідки травматичного ушкодження головного мозку залежать від тяжкості травми і можуть включати втрату пам’яті, головні болі, посттравматичну епілепсію, запаморочення, порушення зору, параліч, проблеми з рівновагою, зниження мовних навичок, зміни настрою тощо.

Профілактика ЧМТ

Запобігти всім черепно-мозковим травмам неможливо, проте дотримання правил безпеки допомагає суттєво зменшити ризик травми голови та її тяжких наслідків.

Під час поїздок автомобілем потрібно завжди користуватися паском безпеки, а для дітей — використовувати автокрісло відповідно до їхнього віку, зросту й ваги. Важливо дотримуватися швидкісного режиму та не керувати транспортом у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння.

Під час їзди на велосипеді, мотоциклі, самокаті, занять контактними видами спорту або виконання небезпечних робіт слід використовувати правильно підібраний і належно застебнутий шолом.

Після перенесеної травми головного мозку важливо дотримуватися рекомендацій лікаря та уникати ситуацій, які збільшують ризик повторного удару голови.

Висновки

Черепно-мозкова травма — це пошкодження головного мозку, спричинене травмою голови. Її симптоми варіюються від легких до важких, що потенційно можуть призвести до серйозних фізичних проблем, коми або смерті.

Легка ЧМТ може проявлятися короткочасною втратою або сплутаністю свідомості, головним болем, запамороченням, затуманенням зору, змінами поведінки або настрою, проблемами з пам’яттю та концентрацією. ЧМТ середнього та важкого ступеня можуть викликати тривалі порушення свідомості, судоми, втрату координації, кому та інші серйозні ускладнення.

Діагностика ЧМТ передбачає оцінку симптомів, неврологічне обстеження, візуалізаційні тести (КТ, МРТ) і такі інструменти, як шкала ком Глазго.

Лікування залежить від ступеня тяжкості травми. Легка ЧМТ потребує відпочинку і, за потребою, знеболення. ЧМТ середнього та важкого ступеня вимагають стабілізації пацієнта. При гематомах, пошкодженні тканин мозку, переломах черепа або збільшенні внутрішньочерепного тиску може знадобитися хірургічне втручання.

Залежно від того, якою була черепно-мозкова травма, реабілітація може бути фізичною, мовленнєвою, психологічною, когнітивною тощо. Деякі пацієнти з ЧМТ можуть стикатися з інвалідністю та іншими проблемами зі здоров’ям, такими як тривога, депресія, посттравматична епілепсія. Ці стани потребують лікування для покращення якості життя.

Поширені запитання

Які ознаки вказують на необхідність негайного звернення по медичну допомогу?

Негайно викликайте екстрену медичну допомогу, якщо після травми голови людина втрачає свідомість, її важко розбудити, у неї виникають судоми, блювання, наростаючий головний біль, слабкість або оніміння кінцівок, порушення мовлення, координації чи поведінки. Небезпечними ознаками також є різний розмір зіниць, кров або прозора рідина з носа чи вух.

Чи можна повністю відновитися після важкої ЧМТ?

Перебіг відновлення після ЧМТ індивідуальний, а повне повернення всіх функцій не завжди досяжне. Поліпшення можуть тривати протягом місяців і навіть років, а результат залежить від характеру ушкодження, його тяжкості, віку, стану здоров’я та реабілітації.

Коли можна повертатися до роботи після струсу мозку?

Після короткого періоду відпочинку до роботи повертаються поступово, орієнтуючись на самопочуття та рекомендації лікаря. Якщо навантаження посилює головний біль, запаморочення, втому або труднощі з концентрацією, його потрібно тимчасово зменшити.

Чи можна вживати алкоголь після ЧМТ?

Алкоголю слід уникати до повного зникнення симптомів і відновлення, оскільки він може погіршувати самопочуття, уповільнювати відновлення та підвищувати ризик повторної травми. Можливість вживання алкоголю потрібно обговорити з лікарем.

Чи може ЧМТ спричинити епілепсію?

Так, після ЧМТ може розвинутися посттравматична епілепсія. Ризик вищий після тяжких і проникних травм, внутрішньочерепної кровотечі, перелому черепа або судом у ранній період після ушкодження; напади можуть виникнути через місяці чи роки.