Народжені під час війни: трансформація неонатальної медицини в Україні
Коли ми чуємо про вплив війни на країну, то зазвичай асоціюємо його з кількістю жертв та масштабом руйнувань – загиблі та поранені люди, пошкоджене майно, знищена інфраструктура. Проте війна впливає на суспільство на значно глибшому рівні. Візьмімо лише один сектор медицини – неонатологію – та проаналізуймо вплив війни на цю галузь.
Зародження кризи
Від самого початку гібридної російсько-української війни Україна йшла до великої демографічної кризи. Це почалося не в лютому 2022 року, з початком повномасштабного вторгнення і мільйонами біженців та внутрішньо переміщених осіб, а значно раніше.
За даними Державної служби статистики України, у 2013 році в Україні народилося понад 503 000 дітей, до 2021 року цей показник скоротився майже вдвічі – до 273 772. У 2025 році в Україні зареєстровано лише 168 778 новонароджених. Сталий тренд зменшення народжуваності несе значні системні медичні ризики.
Попередній сплеск народжуваності 2009-2013 років спричинив системні зміни в наданні медичної допомоги вагітним, роділлям, породіллям і новонародженим в Україні. За підтримки проєктів міжнародної технічної допомоги було створено трирівневу систему регіоналізації перинатальної допомоги, адаптовано європейські протоколи, впроваджено доказові практики в акушерську та неонатальну допомогу, інфекційний контроль та грудне вигодовування. Для кожного рівня перинатальної допомоги визначено обсяг послуг, перелік фахівців, показання для госпіталізації, обладнання, індикатори безпеки та якості.
Саме ці досягнення попередніх років дозволили зберегти доступність, сталість та безпеку перинатальної допомоги від лютого 2022 року до сьогодні, незважаючи на те, що останні чотири роки повномасштабного вторгнення – це роки непростих випробувань, непередбачуваного вибору та нестандартних управлінських і лікарських рішень.
«Дослідження, які проводять українські лікарі та громадські організації попри війну, а також дані електронної системи охорони здоров’я України вказують на значне збільшення кількості вагітних з гіпертензивними розладами, гестаційним діабетом, інфекційними ускладненнями, загостреннями хронічних захворювань, задавненими формами онкопатології, особливо серед жінок з деокупованих територій, які тривалий час не мали доступу ані до системи громадського здоров'я, ані до спеціалізованої акушерсько-гінекологічної допомоги», – підкреслила Ірина Кондратова, радниця голови Національної служби здоров’я України (НСЗУ), доцент кафедри педіатрії №1 та неонатології Харківського національного медичного університету та відома українська неонатологиня.
Передчасно народжені та інші вразливі категорії немовлят
Усі попередньо згадані фактори призвели до зростання числа новонароджених, які з’явилися на світ передчасно, хворими або захворіли протягом перших 28 діб життя, з 24 339 у 2021 році до 36 761 у 2024 році.
Навіть перинатальні центри ІІІ рівня, де «поспішайки» – так найменших і найвразливіших українців називають неонатологи та медсестри – мають максимальні умови для успішного «виходжування», на початку війни зіткнулися з критичною нестачею укриттів, обладнаних системами забезпечення киснем, транспортними інкубаторами та апаратами штучної вентиляції легень, портативними рентгенологічними і ультразвуковими апаратами, відкритими інкубаторами та пересувними джерелами для обігріву немовлят.
Відповідно до нових викликів лікарям та керівникам лікарень довелося переглянути вимоги до обладнання та «перевести його на військові рейки» – усі системи мають бути максимально автономними, мультифункціональними, мобільними та малоінвазивними.
Для такої трансформації обладнання спеціалізованих медичних закладів довелося одночасно задіяти кілька джерел фінансування. Ресурси державних інституцій, благодійних організацій, міжнародних донорів та краудфандингових кампаній були об’єднані для досягнення позитивних змін у секторі української неонатології.
Втілення ряду важливих ініціатив та проєктів підтримує розвиток галузі сьогодні. Зокрема, адвокаційна програма перинатальної підтримки «Перший подих», ініційована благодійним фондом ZDOROVI. Метою цієї ініціативи є посилення – через закупівлі медикаментів та обладнання, програми стажування для медичних працівників, організацію візитів українських неонатологів у лікарні за кордоном для обміну досвідом та адвокаційні ініціативи, направлені на впровадження європейських стандартів і протоколів у галузі неонатології – спроможності українських перинатальних центрів надавати якісну системну медичну допомогу, щоб кожна дитина, навіть народжена передчасно, мала шанс вижити і рости здоровою.
В рамках проєкту «Перший подих» запущено краудфандингову кампанію «Допоможи передчасно народженим дітям зробити свій перший подих». Метою збору є закупівля критично необхідного сурфактанту «Куросурф» для відділень інтенсивної терапії новонароджених. До неї може долучитися кожен охочий.
Ключові виклики для української неонатології
Серед найбільших викликів, які постали сьогодні перед лікарями-неонатологами в Україні, – збільшення кількості інфекційної патології у новонароджених, зростання потреби у застосуванні антибіотиків та часті випадки антибіотикорезистентності, що погіршує результати виходжування. Окрім того, почастішали випадки патології, пов’язаної з патологією плаценти та внутрішньоутробною гіпоксією плоду.
За даними Міністерства охорони здоров’я України, у жовтні 2022 року в Україні стартувала державна програма розширеного неонатального скринінгу – комплексного обстеження новонароджених на 21 вроджене або спадкове захворювання, яке проводять у пологових закладах у перші 48 годин життя. За три роки існування програми виконано понад пів мільйона досліджень, виявлено біля 500 малюків з рідкісними (орфанними) захворюваннями, зокрема 70 випадків спінальної м’язової атрофії.
Усі передчасно народжені діти та немовлята з виявленими у перинатальному періоді проблемами потребують у подальшому катамнестичного спостереження, оцінки ризику порушень розвитку та реабілітації. На жаль, цей напрям дуже складно впроваджувати та реалізовувати під час війни, тому подальшу реабілітацію протягом перших трьох років життя отримує лише 1/3 дітей групи ризику.
Українські лікарі та батьківські організації намагаються розвивати доказові практики катамнестичного спостереження, оцінки функціональності та розвитку малюків, але стикаються з великою кількістю проблем, наприклад, відчутий дефіцит медичних сестер, фізіотерапевтів, логопедів, а також відсутність можливостей отримати дозвіл правовласників на використання в Україні всесвітньо відомого стандартизованого інструменту для оцінки розвитку немовлят та дітей раннього віку Bayley Scales of Infant and Toddler Development.
З менш помітних, але значущих у середньо- та довгостроковій перспективі проблем звертають на себе увагу зменшення частки партнерських пологів та випадки сепарації малюків, які потребують інтенсивної терапії, від матусь, що викликано необхідністю створення безпечних умов перебування.
Дослідження якості відновлення жінок після пологів, проведеного в Україні протягом 2024-2025 років, свідчить, що жінки стали більш емоційно вразливими: 58% відчували тривожність і страх, 60% – труднощі з концентрацією та прийняттям рішень, 35% – відчай та пригніченість. Порушення сну є загальною проблемою, з якою живуть майже 90% жінок у післяпологовому періоді під час війни.
Більше половини породіль не мали можливості звернутися за психологічною підтримкою до спеціалістів. Окрім того, 47% жінок відзначили вплив психологічного стану і почуттів на їхню здатність доглядати за новонародженою дитиною.
Трансформація дарує надію попри війну
Вплив війни на систему охорони здоров’я у кожній постраждалій країні є складним і глибоким. Навіть регіони, що знаходяться на значній відстані від зон безпосередніх бойових дій, часто страждають від наслідків збройного конфлікту. До 2026 року Україна опинилася в стані глибокої демографічної кризи, і для її подолання знадобляться комплексний підхід, багаторічні зусилля та мільйони доларів інвестицій як від українського суспільства, так і від міжнародної спільноти.
Проте є й чітко виражені позитивні зміни у неонатальній підтримці в Україні:
- У 2025 році Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України започаткував ініціативу, спрямовану на підвищення обізнаності фахівців первинної медичної допомоги в питаннях підтримки грудного вигодовування, навчання та дослідження бар’єрів упровадження практик, дружніх до дитини у пілотних закладах на рівні громад.
- У 2025 році Міністерством охорони здоров’я України затверджено «Порядок надання медичної допомоги з катамнестичного спостереження за новонародженими та дітьми віком до чотирьох років із групи ризику затримки розвитку та/або виникнення хронічних захворювань».
- З 1 січня 2026 року в Україні оновлено Національний календар профілактичних щеплень, включно зі щепленнями новонароджених.
- У 2026 році оновлено та затверджено «Уніфікований клінічний протокол спеціалізованої медичної допомоги «Початкова, реанімаційна та післяреанімаційна допомога новонародженим».
- У 2026 році Україна розширила державну підтримку сімей, зокрема, значно збільшила розмір допомоги при народженні дитини.
- Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) у партнерстві з Міністерством охорони здоров’я України та Національною службою здоров’я України реалізує поглиблений сертифікаційний курс із підтримки грудного вигодовування для лікарів, медичних сестер та акушерок.
- Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) у партнерстві з Міністерством охорони здоров’я України, Національною службою здоров’я України та ГО «Ранні пташки» реалізує на платформі «Академія НСЗУ» цикл навчальних вебінарів зі впровадження в Україні системи тривалого катамнестичного спостереження за дітьми з групи ризику порушень розвитку.
«Під час війни особливо гостро розумієш цінність кожного нового життя. І через весь біль, втому, втрати та постійні виклики українські лікарі, медичні команди та родини щодня роблять справжні дива заради перших подихів, перших днів і майбутнього наших дітей – наших майбутніх поколінь.
Для ZDOROVI важливо, що навіть у таких складних умовах дитяча реанімація в Україні не зупиняється: фахівці навчаються, лікарні розвиваються, з’являються нові партнерства та рішення, які допомагають рятувати життя крихітних українців. Ми справді з надією дивимося в майбутнє», – зазначає Наталя Тулінова, CEO та засновниця ZDOROVI, українського благодійного фонду, який фокусується на підтримці сектору охорони здоров’я.
ZDOROVI висловлюють щиру подяку Ірині Кондратовій за надання експертних коментарів та матеріалів, використаних при підготовці цієї статті.
Ірина Кондратова – знана українська неонатологиня, радниця голови НСЗУ, доцентка кафедри педіатрії №1 та неонатології Харківського національного медичного університету, кандидатка медичних наук.
У 2022 році вона з’являлася на обкладинці журналу Time, а також потрапила до списку BBC «100 жінок, які надихали та впливали на світ у 2022 році».
У березні 2022 року колишній футболіст та Посол доброї волі ЮНІСЕФ Девід Бекхем на одну добу передав свої Instagram і Facebook акаунти Ірині Кондратовій, щоб допомогти зібрати кошти для українських новонароджених малюків та підвищити обізнаність міжнародної спільноти щодо впливу війни на немовлят. На той час пані Ірина керувала Харківським регіональним перинатальним центром.