Чи лікується розсіяний склероз: сучасні підходи та рекомендації

Неврологія

Лікування

Автори

Катерина Потапова

Автор/-ка

Липень 24, 2024

≈9 хв

Read in English

Що таке розсіяний склероз

Розсіяний склероз — це хронічне аутоімунне демієлінізуюче захворювання, яке вражає центральну нервову систему та може викликати широкий спектр симптомів, найбільш характерні з яких — проблеми з зором, м’язова слабкість, порушення чутливості в різних частинах тіла, порушення рівноваги та ходи, проблеми з контролем сечового міхура, запаморочення та втома, яка не минає після відпочинку. Початок захворювання може бути різним і залежить від ураженої ділянки нервової системи.

З розсіяним склерозом живуть близько 2,8 мільйона людей у світі, а середній вік встановлення діагнозу становить 20-40 років. І хоча на сьогодні не існує ліків для одужання від РС, є способи ефективно контролювати його симптоми, попередити загострення та підтримувати якість життя на рівні людей, які живуть без РС.

Причини та фактори ризику розсіяного склерозу

Точна причина розвитку розсіяного склерозу наразі невідома. Вважається, що захворювання виникає через поєднання особливостей роботи імунної системи, генетичної схильності та впливу чинників навколишнього середовища.

Встановлено, що розвиток розсіяного склерозу пов’язаний із атакою імунної системи на мієлін — захисну оболонку, що покриває нервові волокна і відповідає за швидкість передачі нервового імпульсу.

Коли мієлін і самі нервові волокна пошкоджуються, передавання сигналів сповільнюється або переривається. Через це можуть виникати порушення зору, чутливості, рухів, рівноваги та інші симптоми.

До факторів, пов’язаних із підвищеним ризиком розвитку розсіяного склерозу, належать:

генетична схильність і сімейний анамнез — ризик дещо вищий, якщо розсіяний склероз має близький родич, однак це захворювання не передається безпосередньо від батьків до дітей і не спричиняється одним конкретним геном;
інфікування вірусом Епштейна — Барр, який є дуже поширеним і може спричиняти інфекційний мононуклеоз. Більшість людей контактують із цим вірусом протягом життя, але лише в невеликої частини з них розвивається розсіяний склероз;
низький рівень вітаміну D і недостатній вплив сонячного світла — дослідження вказують на зв’язок між низьким рівнем вітаміну D і вищим ризиком захворювання, однак це не означає, що дефіцит вітаміну D самостійно спричиняє РС;
куріння, яке не лише пов’язане з підвищеним ризиком розвитку захворювання, а й може негативно впливати на його перебіг;
надлишкова маса тіла в дитячому або підлітковому віці, яка також асоціюється з дещо вищим ризиком розвитку РС у майбутньому.

Розсіяний склероз частіше діагностують у жінок та людей молодого і середнього віку. Він також частіше трапляється в регіонах, розташованих далі від екватора, що може бути пов’язано з рівнем сонячного опромінення, вітаміну D та іншими чинниками навколишнього середовища. Проте захворювання може виникнути у людини будь-якої статі, віку чи місця проживання.

Наявність одного або навіть кількох факторів ризику не означає, що людина обов’язково матиме розсіяний склероз. Водночас у людини без відомих факторів ризику захворювання також може розвинутися.

Симптоми розсіяного склерозу

Внаслідок ураження тієї чи іншої ділянки НС виникають відповідні симптоми, найбільш характерні з яких:

сильна втома без явної причини;
порушення зору (помутніння, повна або часткова втрата зору, двоїння в очах);
оніміння і поколювання в кінцівках та інших частинах тіла;
спазми, ригідність і слабкість м’язів;
запаморочення;
хитка хода;
когнітивні проблеми;
депресія і тривога;
порушення еректильної функції;
проблеми з контролем сечового міхура та кишківника;
утруднене мовлення та ковтання.

У всіх людей розсіяний склероз проявляється та розвивається по-різному: це залежить від кількості загострень, важкості та типу перебігу. Дехто має легкий перебіг без інвалідизації, тоді як у когось симптоми з часом погіршуються, а інвалідизація поглиблюється.

Виділяють клінічно-ізольований синдром — перший епізод захворювання, коли симптоми вже з’явилися, але ще не поширилися у часі. У такому випадку пацієнт має обговорити з лікарем оптимальні кроки в подальшій діагностиці та лікуванні, оскільки йому необхідне динамічне спостереження та превентивна терапія, щоб відтермінувати загострення.

Іноді першою ознакою захворювання у людини можуть бути не клінічні прояви, а вогнища демієлінізації, виявлені на МРТ. Такий стан називають радіологічно-ізольованим синдромом, але він потребує диференційної діагностики та збору анамнезу.

Типи перебігу розсіяного склерозу

Загалом виділяють три типи перебігу розсіяного склерозу:

Рецидивуючо-ремітуючий тип зустрічається найчастіше. Для нього характерні чергування періодів загострення (посилення симптомів РС), після чого настає повна або часткова ремісія (покращення або зникнення симптомів).
Вторинно-прогресуючий тип у багатьох людей настає після рецидивуючо-ремітуючого РС. Він призводить до поступового погіршення симптомів і зростання інвалідизації, коли загострення і ремісії вже важко ідентифікувати.
Первинно-прогресуючий розсіяний склероз — тип перебігу захворювання, коли симптоми постійно погіршуються, а рецидиви і ремісії майже не відбуваються. Його мають близько 10-15% людей з діагнозом РС.

Як діагностують розсіяний склероз

Діагноз розсіяний склероз встановлює лікар-невролог на підставі результатів неврологічного огляду, симптомів пацієнта, магнітно-резонансної томографії та, за потреби, додаткових досліджень.

Діагностику і лікування розсіяного склерозу в Україні проводять відповідно до чинного клінічного протоколу МОЗ. Для встановлення діагнозу також використовують міжнародні критерії МакДональда, оновлені у 2024 році. Вони враховують дані магнітно-резонансної томографії (МРТ), дослідження спинномозкової рідини та, залежно від клінічної ситуації, інших методів, а також наявність клінічних загострень захворювання.

Лікар має не лише знайти ознаки, характерні для захворювання, а й переконатися, що симптоми та зміни на МРТ не можна пояснити іншою хворобою.

Під час діагностики лікар оцінює дві основні ознаки:

Просторову дисемінацію, тобто поширення характерних для РС уражень в різних ділянках ЦНС.
Часову дисемінацію, тобто поширення уражень в часі. Наприклад, на повторній МРТ можуть з’явитися нові вогнища, яких не було під час попереднього обстеження.

Це не завжди означає, що для діагностики РС потрібно чекати другого загострення. Якщо під час першого звернення лікар отримав достатньо характерних клінічних, лабораторних та МРТ-ознак, діагноз може бути встановлений раніше.

Які обстеження можуть знадобитися

Консультація невролога з оглядом. Лікар уточнює, які симптоми виникали, скільки вони тривали, чи зникали повністю та чи повторювалися. Під час огляду перевіряють зір, чутливість, силу м’язів, координацію, рівновагу та рефлекси.
МРТ головного і спинного мозку. Дослідження найчастіше проводиться з контрастуванням і допомагає виявити характерні вогнища, визначити їх розташування та активність.
Дослідження спинномозкової рідини (ліквору). За потреби лікар може рекомендувати люмбальну пункцію. У спинномозковій рідині, зокрема, визначають олігоклональні смуги — ознаку утворення імуноглобулінів у центральній нервовій системі. Відповідно до оновлених критеріїв МакДональда, як альтернативний лабораторний маркер також може використовуватися визначення каппа-вільних легких ланцюгів (κ-FLC), яке допомагає виявити внутрішньотекальний синтез імуноглобулінів, тобто вказати на аутоімунний процес в ЦНС.
Якщо лікар підозрює ураження зорового нерва, можуть проводити оптичну когерентну томографію або тест візуального викликаного потенціалу

Аналізи крові та інші дослідження можуть знадобитися для виключення інфекційних, судинних, метаболічних та інших захворювань, які можуть мати схожі симптоми або зміни на МРТ.

Скільки живуть з розсіяним склерозом

Внаслідок прогресування розсіяного склерозу можуть з’являтися і прогресувати неврологічні симптоми, поступово втрачатися рухливість та працездатність. Але прогноз при РС є сприятливим: якщо людина отримує превентивну терапію і вчасно звертається за медичною допомогою у разі загострень, її життя може мати таку саму тривалість і якість, як і у людей без розсіяного склерозу.

Завдяки превентивній терапії та коригуванню способу життя люди з РС можуть підтримувати здоров’я та залишатися активними багато років.

Як лікувати розсіяний склероз

Дослідники і клініцисти активно працюють над розробкою ліків, які допомогли б пацієнтам повністю одужати. На сьогодні застосовують методи, направлені на лікування загострення, превентивну терапію та боротьбу з симптомами.

Лікування загострення

Коли імунна система активно атакує мієлін, виникає загострення розсіяного склерозу. Щоб знизити активність імунної систему, в умовах стаціонару пацієнтові внутрішньовенно вводять високі дози гормонів (глюкокортикоїдів). Таке лікування називається пульс-терапією, зазвичай триває 3-5 днів і проводиться під наглядом медичного персоналу.

Превентивне лікування (хворобомодифікуюча терапія)

Щоб зменшити кількість загострень та зробити їх менш серйозними, пацієнтам призначають превентивну терапію, яку також називають хворобомодифікуючою. Її приймають у вигляді таблеток (терифлюнамід, диметил-фумарат, фінголімод, сіпонімод, кладрибін та інші), ін’єкцій (інтерферон-бета, глатирамер ацетат, офатумумаб) або інфузій (наталізумаб, окрелізумаб, алемтузумаб).

Для призначення превентивної терапії та підбору типу введення ліків необхідно проконсультуватися з фахівцем, який має досвід у лікуванні розсіяного склерозу. Лікар враховує наявні симптоми і результати МРТ (сканувань головного та спинного мозку), після чого розповідає про можливі побічні ефекти і допомагає обрати оптимальний варіант.

В Україні діє державна програма лікування розсіяного склерозу, у межах якої пацієнти можуть стати на облік у спеціалізованому центрі та безоплатно отримувати доступні препарати, що впливають на перебіг захворювання. Перелік препаратів і порядок їх отримання залежать від державного фінансування, закупівель та наявності ліків у конкретному медичному закладі. Окремою можливістю доступу до нових методів терапії можуть бути клінічні випробування, які в Україні проводять лише після офіційного дозволу Міністерства охорони здоров’я та з дотриманням установлених вимог безпеки.

Лікування симптомів розсіяного склерозу

Пацієнти з розсіяним склерозом можуть мати широкий спектр симптомів, які лікують індивідуально. Ось деякі варіанти вирішення поширених скарг:

Для усунення м’язових спазмів і скутості можуть призначати фізичну терапію і препарати для розслаблення м’язів.
Фізична терапія та реабілітація можуть допомогти людям, які мають проблеми з пересуванням або виконанням щоденних завдань.
Для лікування нейропатичного болю можуть призначати протисудомні препарати або антидепресанти в комбінації з фізичною терапією та психотерапією (за потреби).
Якщо розсіяний склероз у чоловіків призводить до еректильної дисфункції, вони можуть приймати відповідні препарати.
Для пацієнтів з РС, які мають проблеми з сечовипусканням, існують різні варіанти: ліки, фізична терапія, використання катетера, ін’єкції ботулотоксину тощо.
Для профілактики проблем із кишечником, зокрема запору, можуть рекомендувати дієтичні зміни, прийом проносних засобів, використання супозиторіїв або клізми.

Чому РС не можна вилікувати повністю

Існує кілька ключових обмежень, які ускладнюють розробку ліків від розсіяного склерозу.

Оскільки точної єдиної причини розвитку захворювання не встановлено, складно розробити лікування, яке безпосередньо вплинуло б на його першопричину та механізм розвитку.
Немає двох однакових пацієнтів з РС, і через різноманітність клінічних проявів підхід до кожного випадку має бути індивідуальним — як у контролі симптомів, так і в забезпеченні якості життя.
Складна організація імунної системи та відповіді на терапію також може ускладнювати лікування.

Попри ці та інші обмеження, дослідники все більше дізнаються про розсіяний склероз, лікування якого стає ефективнішим та зручнішим для пацієнтів. Співпраця між вченими, клініцистами та пацієнтами має вирішальне значення у цих зусиллях.

Як покращити життя з розсіяним склерозом

Спосіб життя має надважливе значення у покращенні перебігу розсіяного склерозу. Пацієнти мають слідкувати за своїми звичками, фізичною активністю, харчуванням, режимом сну та рівнем стресу. Ось деякі ключові рекомендації, які дозволяють уповільнити прогрес захворювання та зменшити його симптоми.

Фізична активність

Регулярні вправи та фізична терапія можуть допомогти людям з розсіяним склерозом покращити ходьбу та рівновагу, полегшити втому та біль, а також запобігти наростанню спастики (підвищеного тонусу м’язів). Рекомендований рівень активності — близько 150 хвилин вправ і на тиждень. Корисною буде будь-яка активність, навіть звичайна прогулянка на свіжому повітрі.

Харчування

Хоча дієти не можуть вилікувати РС чи уповільнити його прогресування, деякі продукти сприяють зменшенню запалення. Корисною буде середземноморська дієта, вживання свіжих овочів та фруктів, нежирного м’яса, цільнозернових продуктів, жирної риби, насіння та горіхів, бобових, яєць, нежирних кисломолочних продуктів. Вітамін D також може призначатися, адже його нестача пов’язана з більш високою активністю захворювання. Цікаво, що пацієнтам не радять намагатися отримувати вітамін D від перебування на сонці, адже інсоляція може погіршити симптоми розсіяного склерозу.

Обмежити слід вживання продуктів, які підвищують рівень запалення в організмі: алкоголю, насичених жирів, червоного м’яса, оброблених продуктиків, смажених страв, продуктів з високим вмістом цукру і солі, підсолоджених газованих напоїв.

Сон та контроль стресу

У пацієнтів із розсіяним склерозом втома є хронічною, а при порушеннях сну цей симптом наростає та впливає на якість життя, підсилюючи відчуття інших скарг. Щоб підтримувати гігієну сну, людям віком 18–60 років рекомендується спати не менше 7 годин на добу. Також варто прокидатися і лягати спати приблизно в один і той же час щодня.

Покращити фізичне та психологічне самопочуття допомагають різноманітні техніки керування стресом: медитація, фізичні вправи, глибоке спокійне дихання, спілкування з близькими, хоббі. Також важливою складовою лікування є групи підтримки, де люди з РС спілкуються, обмінюються важливою інформацією та підтримують одне одного.

Висновки

Розсіяний склероз (РС) – це хронічне аутоімунне демієлінізуюче захворювання центральної нервової системи, яке виникає внаслідок атаки клітин імунної системи на мієлін, захисну оболонку нервових волокон. РС може проявлятися епізодичними загостреннями, які чергуються з ремісіями, або прогресувати поступово.

Сучасні методи лікування допомагають значно покращити життя пацієнтів, хоча і не можуть повністю подолати захворювання. Наразі терапія направлена на лікування загострень, зменшення їхньої частоти (хворобомодифікуюча терапія) та боротьбу з симптомами РС.

Наразі не існує можливості повністю вилікуватися від розсіяного склерозу, але завдяки медикаментозній терапії, фізичній терапії, а також дотриманню здорового способу життя, можна значно покращити якість життя. Ці підходи допомагають багатьом людям з РС тривалий час зберігати активність, займатися улюбленими справами та підтримувати соціальну взаємодію, що сприяє їхньому загальному добробуту.

Поширені запитання

Чи є розсіяний склероз спадковим захворюванням?

Розсіяний склероз не є спадковим захворюванням у звичному розумінні: він не передається безпосередньо від батьків до дітей, і не існує одного гена, який обов’язково спричиняє його розвиток. Водночас певні генетичні особливості можуть підвищувати схильність до захворювання. Тому людина, у якої близький родич має це захворювання, має дещо вищий ризик, ніж населення загалом.

Чи заразний розсіяний склероз?

Ні, розсіяний склероз не є заразним або інфекційним захворюванням. Він не передається повітряно-крапельним, контактним, статевим чи будь-яким іншим шляхом. Тому спілкування, спільне проживання, обійми або користування спільними побутовими предметами з людиною, яка має розсіяний склероз, є безпечними.

Чи завжди МРТ показує розсіяний склероз на ранній стадії?

Ні, на ранньому етапі МРТ не завжди дає достатньо даних для підтвердження розсіяного склерозу. Іноді зміни ще дуже незначні, мають нетипове розташування або не відповідають усім діагностичним критеріям. Крім того, деякі вогнища можуть бути надто малими для виявлення за допомогою стандартного обстеження.

Якщо перша МРТ не показала характерних змін, але симптоми та результати огляду дають підстави підозрювати РС, лікар може рекомендувати:

повторну МРТ через певний час;
МРТ спинного мозку;
дослідження спинномозкової рідини;
оптичну когерентну томографію або зорові викликані потенціали;
аналізи для виключення інших можливих причин симптомів.

Потребу в цих обстеженнях визначає невролог індивідуально. У деяких випадках для встановлення точного діагнозу необхідно спостерігати за змінами в динаміці.

Як швидко прогресує розсіяний склероз без лікування?

Розсіяний склероз у різних людей прогресує з різною швидкістю. У когось стан може залишатися відносно стабільним протягом багатьох років, тоді як в інших нові симптоми та стійкі порушення виникають значно швидше. Передбачити перебіг захворювання лише за першими симптомами неможливо.

Швидкість змін може залежати від форми розсіяного склерозу:

при рецидивно-ремітуючому типі виникають загострення, між якими симптоми можуть повністю або частково зникати; проміжки між загостреннями можуть тривати від кількох місяців до багатьох років;
при первинно-прогресуючому перебігу симптоми поступово погіршуються від початку захворювання, хоча певний час стан може залишатися стабільним;
при вторинно-прогресуючому перебігу у людини з часом симптоми погіршуються, тоді як загострення і ремісії стає важко відрізнити.

За результатами дослідження 2016 року, через 16 років у 18% людей із рецидивно-ремітуючим розсіяним склерозом захворювання перейшло у вторинно-прогресуючу форму, а 10,7% потребували тростини, щоб пройти 100 метрів.

Відсутність помітного погіршення не завжди означає, що захворювання неактивне. Нові вогнища можуть з’являтися без очевидних симптомів, а після деяких загострень функції відновлюються не повністю. Поступове накопичення таких пошкоджень може з часом призвести до інвалідизації. Саме тому лікування розсіяного склерозу — це не лише спосіб зменшити кількість загострень, а й можливість сповільнити активність захворювання та знизити ризик накопичення стійких неврологічних порушень. Важливо розпочати терапію якомога раніше після підтвердження діагнозу та регулярно оцінювати її ефективність разом із неврологом.

Чи впливає стрес на загострення розсіяного склерозу?

Дослідження вказують на незначний або помірний вплив психологічних стресових факторів на початок захворювання, запальну активність та прогресування розсіяного склерозу. Водночас цей зв’язок не є прямим або однаковим для всіх: більшість загострень неможливо пов’язати зі стресом чи іншою конкретною причиною.

Важливо розрізняти справжнє загострення і тимчасове посилення вже наявних симптомів. Під час стресу можуть ставати більш помітними втома, слабкість, біль, порушення концентрації, чутливості або рівноваги. Таке погіршення може бути пов’язане з недосипанням, перевтомою, тривогою, підвищенням температури тіла і не завжди означає появу нового запального ураження нервової системи.

Про можливе загострення може свідчити поява нового неврологічного симптому або виражене посилення попереднього, яке триває щонайменше 24 години та не пояснюється інфекцією чи іншою очевидною причиною. У такій ситуації необхідно звернутися до невролога, який визначить, чи справді це загострення і яке лікування розсіяного склерозу потрібне.